двоконтурний
[dʋokonturnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Техн. Який має два незалежні контури (шляхи, кола) для циркуляції рідини або газу, призначені для різних функцій (наприклад, один — для опалення, інший — для гарячого водопостачання).
-
Військ. Про систему озброєння, зокрема протиповітряної оборони: така, що складається з двох взаємодоповнюючих комплексів або засобів ураження різних типів (наприклад, зенітних керованих ракет і зенітної артилерії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двоконтурний, р. двоконтурного, д. двоконтурному, з. двоконтурного, о. двоконтурним, м. двоконтурнім