двоконтурний

1. Техн. Який має два незалежні контури (шляхи, кола) для циркуляції рідини або газу, призначені для різних функцій (наприклад, один — для опалення, інший — для гарячого водопостачання).

2. Військ. Про систему озброєння, зокрема протиповітряної оборони: така, що складається з двох взаємодоповнюючих комплексів або засобів ураження різних типів (наприклад, зенітних керованих ракет і зенітної артилерії).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |