двокомпонентність

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Властивість або стан, що характеризується наявністю двох складових частин, елементів або компонентів, які утворюють єдине ціле.

2. (Хімія) –

   У хімії та матеріалознавстві — характеристика речовини, суміші або системи, що складається з двох основних інгредієнтів або фаз.

3. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці — властивість мовної одиниці (наприклад, складної сполуки) або структури, що має дві визначальні частини.

Правопис та відмінювання