двоколонний

[dʋokolonnɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (про текст, документ тощо) Набраний або розташований у дві колонки (стовпці) на сторінці.

  2. (про архітектурну споруду, портик тощо) Який має дві колони (стовпи) як елемент фасаду чи конструкції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двоколонний, р. двоколонного, д. двоколонному, з. двоколонного, о. двоколонним, м. двоколоннім

Більше записів