1. Властивість або стан, коли щось має дві паралельні колії, зокрема про залізничну чи трамвайну лінію.
2. Переносно: подвійність, роздвоєність у поглядах, принципах або лінії поведінки; схильність до компромісів, часто з негативним відтінком.
двоколійність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |