1. Властивість або стан, за якого існують лише дві можливі альтернативи, варіанти вибору або точки зору, що виключають третій варіант; дихотомія.
2. У логіці та методології — принцип або ситуація, коли судження, питання або проблема допускає лише дві взаємовиключні можливості відповіді (наприклад, “так” або “ні”, “істина” або “хибність”).