Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан, за якого існують лише дві можливі альтернативи, варіанти вибору або точки зору, що виключають третій варіант; дихотомія.
- (Логіка) –
У логіці та методології — принцип або ситуація, коли судження, питання або проблема допускає лише дві взаємовиключні можливості відповіді (наприклад, “так” або “ні”, “істина” або “хибність”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двохальтернативність, р. двохальтернативності, д. двохальтернативності, з. двохальтернативність, о. двохальтернативністю, м. двохальтернативності, к. двохальтернативносте