Значення
-
(у комп’ютерній техніці) Спосіб адресації, при якому команда містить дві адреси операндів у пам’яті, наприклад, адреси джерела та приймача даних.
-
(у програмуванні) Про режим або формат команди, що використовує два адресні операнди для виконання операції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двохадресно, р. двохадресно, д. двохадресно, з. двохадресно, о. двохадресно, м. двохадресно, к. двохадресно