1. (у комп’ютерній техніці) Спосіб адресації, при якому команда містить дві адреси операндів у пам’яті, наприклад, адреси джерела та приймача даних.
2. (у програмуванні) Про режим або формат команди, що використовує два адресні операнди для виконання операції.