двогранник

[dʋoɦrɑnnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Математика) –

    Геометричне тіло, обмежене двома площинами, що перетинаються; двогранний кут.

  2. (Техніка) –

    У техніці — інструмент для обробки металу, що має дві робочі грані (наприклад, двогранний напилок).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двогранник, р. двогранника, д. двогранникові, з. двогранник, о. двогранником, м. двогранникові, к. двограннику

Більше записів