1. Геометричне тіло, обмежене двома площинами, що перетинаються; двогранний кут.
2. У техніці — інструмент для обробки металу, що має дві робочі грані (наприклад, двогранний напилок).
двогранник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |