1. Який має дві голови (про істоту, міфологічну чи фантастичну істоту).
2. У складних термінологічних назвах: який має дві верхні, керівні або визначальні частини, елементи (наприклад, про організацію, символ).
двоголовий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Але навіть тут погойдувались на несміливому вітрі портрети Цісаря, і двоголовий коронований орел з мечем та скіпетром у лапах, і старанно виведені урочисті написи «Indivisibiliter Ас Inseparabiliter» та «Felix Austria»[37]. Десь пронизливо верещало немовля.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Приклад 2:
A.Триголовий B.Дзьобо-плечовий C.Плечовий D.Двоголовий E. Дельтоподібний 22. В клініку по трапив хворий з ножовим пораненням лівої поперекової ділянки.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”
Частина мови: прикментик () |