двоголовковий
[dʋoɦoloʋkoʋɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який має дві голівки або дві верхні, зазвичай закруглені, частини.
-
У географії та топонімії: такий, що складається з двох окремих вершин або має два головних піки (про гори, пагорби тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двоголовковий, р. двоголовкового, д. двоголовковому, з. двоголовкового, о. двоголовковим, м. двоголовковім