двоголосий

[dʋoɦolosɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Який має два голоси, призначений для двох співаків або двох інструментальних партій (про музичний твір).

  2. Який виконується двома голосами або двома інструментами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двоголосий, р. двоголосого, д. двоголосому, з. двоголосого, о. двоголосим, м. двоголосім

Більше записів