двоглавий
[dʋoɦlɑʋɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який має дві голови (про живих істот, міфологічних чи фантастичних персонажів).
-
Який має два верхні виступаючих завершення, вершини (про гори, скелі, архітектурні споруди тощо).
-
У складі власної назви: такий, що зображений із двома головами (про орла як державний символ, зокрема в геральдиці).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двоглавий, р. двоглавого, д. двоглавому, з. двоглавого, о. двоглавим, м. двоглавім