1. Учасник двобою, поєдинку між двома суперниками (зазвичай зі зброєю).
2. Той, хто постійно з кимось суперечить, сперечається, полемізує.
двобійник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови