двобійник

[dʋobijnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    Учасник двобою, поєдинку між двома суперниками (зазвичай зі зброєю).

  2. (Психологія) –

    Той, хто постійно з кимось суперечить, сперечається, полемізує.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двобійник, р. двобійника, д. двобійникові, з. двобійника, о. двобійником, м. двобійникові, к. двобійнику

Більше записів