Словник Української Мови
Буква
1. Змагання, боротьба або сутичка між двома суперниками, сторонами (наприклад, поєдинок лицарів, дуель, спортивне зіткнення двох команд або спортсменів).
2. (переносно) Суперечка, полеміка, словесна сутичка між двома людьми або групами з протилежними поглядами.
3. (історичне, військове) Бій, сутичка між двома військовими підрозділами, кораблями, літаками тощо.
Приклад 1:
Згадаймо з опублікованих нещодавно спогадів хоча б його двобій — відчайдушний і переможний — зі слідчим у тих зловісних мурах, що нині змінили своє призначення і стали Жовтневим палацом культури, на якому так досі й немає меморіальної дошки в пам’ять соратників Антоненка-Давидовича, що звідси пішли в небуття, в пам’ять їхнього болю і їхніх мук. Колись Альберт Швейцер, пояснюючи мотиви своїх учинків, свою модель життя, твердив, що найголовніше — «зробити своє життя аргументом своєї філософії».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”