двійниця

1. У давньоруській та українській палеографії — рукописна книга, написана на двох мовах, зокрема кирилицею та глаголицею, що містить паралельні тексти для порівняння або навчання.

2. У лінгвістиці — текст, написаний двома різними абетками або двома різними системами письма для демонстрації їх відповідності.

3. Рідко — подвійний, парний предмет або явище, що складається з двох однакових або дуже подібних частин.

Приклади:

Відсутні