1. (у комп’ютерній техніці та математиці) Пов’язаний із системою числення, що використовує основу 8 (вісімкову) для компактного представлення двійкових (бінарних) чисел, де кожні три двійкові розряди (трибіт) замінюються одним вісімковим символом (від 0 до 7).
2. (як характеристика методу, коду, запису) Такий, що ґрунтується на перетворенні або відповідності між двійковою та вісімковою системами числення (наприклад: двійково-вісімкове кодування).