1. (розм.) Дуже, у значному ступені, сильно.
2. (діал.) Багато, у великій кількості.
дужо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Страшна це битва: шабельна, списова, бердишова, ще оддалік видно обличчя в лавах, а тоді вони мелькають роз’ятрені, чіткі, закривавлені, й бий дужо, й дивися, щоб тебе не потяли збоку. Панцирі вгиналися під довбнями, шишаки-шоломи тріскалися.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прислівник () |