дужка

[duʒkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. Невеликий вигнутий металевий, дерев’яний або пластиковий стрижень, зазвичай з гострими кінцями, призначений для з’єднання, кріплення або підвішування чогось (наприклад, листів паперу, одягу).

  2. Допоміжний графічний знак у вигляді вигнутої лінії ( ), [ ], { }, що вживається в письмовій мові для виділення окремих слів, частин речення, а також у математиці, нотному письмі, комп’ютерному кодуванні тощо.

  3. Частина механізму або конструкції, що має вигнуту, дугоподібну форму і виконує функцію з’єднання, опори або обмеження руху.

  4. У розмовній мові — позначення певного діапазону, інтервалу, межі (наприклад, вікова дужка, цінова дужка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дужка, р. дужки, д. дужці, з. дужку, о. дужкою, м. дужці, к. дужко

Більше записів