Порівняльний ступінь до прикметника «дужий»; такий, що має більшу силу, міць, інтенсивність або вираженість.
дужче
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям, що розлягається все дужче, дужче і враз обривається. Настає тиша.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
(Захищає себе руками, а далi впала в iстерику – регоче помалу, а потiм дужче.)
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Приклад 3:
— заводячись дедалi дужче: — Ну чо ти? Iдi, пєрєпiхньом‑ся, слиш?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Частина мови: прикментик () |