дуйний
[dujnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(про вітер) сильний, поривчастий, що дме з великою силою; буйний, шалений.
-
(перен., розм.) пихатий, зарозумілий, гордовитий; той, що задирає носа, поводиться зухвало.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дуйний, р. дуйного, д. дуйному, з. дуйного, о. дуйним, м. дуйнім