дутий
[dutɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Надутий, наповнений повітрям або газом; такий, що має збільшений об’єм через тиск зсередини.
-
Перен. Штучно роздуті, перебільшений, несправжній (про явища, величину, цінності).
-
Про людину: пихатий, чванливий, надутий.
-
Про стиль мови: урочистий, помпезний, перевантажений штучними прикрасами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дутий, р. дутого, д. дутому, з. дутого, о. дутим, м. дутім