дуття

1. Дія за значенням діяльного дієслова “дути” у різних його значеннях; процес нагнітання повітря або іншого газу.

2. (у техніці) Примусове подавання повітря або іншого газу для підтримки горіння, вентиляції, створення тиску тощо (наприклад, доменне дуття, дуття у горн).

3. (розм., заст.) Пиха, чванство, зарозумілість; надута, невиправдано висока думка про себе.

Приклади:

Приклад 1:
Дим від його дуття плине смугами до садків, покриваючи і річку, і луки. І, щойно торкнеться якогось дерева, воно зараз же спалахує високим та стрімким полум’ям.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”