душогубство

Значення

1. (Юриспруденція) –

   У прямому значенні: вбивство, позбавлення життя людини, що розглядається з морально-етичної точки зору як знищення її душі, внутрішнього світу; душегубство.

2. (Психологія) –

   У переносному значенні: жорстокий, нищівний вплив на психіку, моральний стан або духовність людини; дії, слова або обставини, що гублять душевний спокій, віру, радість життя.

Правопис та відмінювання