1. Той, хто вбиває людину, позбавляє її життя; душогуб, убивця.
2. (переносне значення) Той, хто завдає сильних моральних страждань, душевного болю; мучитель.
душогубник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови