душогуб

[duʃoɦub] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Той, хто вбиває людей, душить їх; душогубець, душитель.

  2. (Психологія) –

    Переносно: той, хто морально пригнічує, мучить когось; гнобитель.

  3. (Ботаніка) –

    Рослина з родини вовчкових, паразитична трав’яниста рослина, що не має хлорофілу і живиться соками інших рослин, зокрема конопель (лат. Orobanche).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. душогуб, р. душогуба, д. душогубові, з. душогуба, о. душогубом, м. душогубі, к. душогубе

Більше записів