душник

1. (діал.) Невеликий отвір у стіні або печі для виходу диму, вентиляції; димар, димохід.

2. (діал., заст.) Пристрій для нагнітання повітря (міх) у кузнях або для роздування вогню.

3. (діал.) Віконце, продушина в льосі, підвалі, хліві тощо для провітрювання.

4. (діал., перен.) Людина, яка багато говорить, патяка; також той, хто вивідує та розносить чужі секрети.

Приклади вживання

Приклад 1:
Это я знаю потому, что три раза показывался дневной свет сверху, в душник. Мне не подавали ни хлеба, ни воды, да мне и не нужно было ни того, ни другого.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |