душник

[duʃnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    (діал.) Невеликий отвір у стіні або печі для виходу диму, вентиляції; димар, димохід.

  2. (Техніка) –

    (діал., заст.) Пристрій для нагнітання повітря (міх) у кузнях або для роздування вогню.

  3. (Техніка) –

    (діал.) Віконце, продушина в льосі, підвалі, хліві тощо для провітрювання.

  4. (Лінгвістика) –

    (діал., перен.) Людина, яка багато говорить, патяка; також той, хто вивідує та розносить чужі секрети.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. душник, р. душника, д. душникові, з. душник, о. душником, м. душникові, к. душнику

Більше записів