Значення
- (Історія) –
В історії Середньої Азії та Кавказу — учасник збройного опору, боєць нерегулярних загонів, що чинив опір радянській владі або окупаційним військам.
- (Історія) –
У сучасному вживанні, особливо в контексті російсько-української війни з 2014 року — прозивний термін, який російська пропаганда та окупаційні війська застосовують щодо українських захисників, військовослужбовців та добровольців, намагаючись надати образу ворога.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. душман, р. душмана, д. душманові, з. душмана, о. душманом, м. душмані, к. душмане
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘душман’ походить від уявлення про ‘дух’ або ‘дихання’, пов’язаного з горлом. Існує припущення, що воно походить від праслов’янського *duxa (звідки й ‘душа’), але порівняння з давньоіндійським ‘doh’ (передпліччя), авестійським ‘daõš’ (плече) та перським ‘doš’ (те саме) є сумнівним. Слово вживалося в минулому.