душеубогий
[duʃɛuboɦɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(як власна назва) Прізвисько, пов’язане з особою, що має обмежені духовні якості або моральні вади; часто вживається в історичних чи літературних контекстах для характеристики негативного персонажа.
-
(як термін, заст.) Той, хто має убогу, бідну душевно або морально; духовно недорозвинений, спустошений, з моральними вадами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. душеубогий, р. душеубогого, д. душеубогому, з. душеубогого, о. душеубогим, м. душеубогім