душечка

1. Зменшувально-пестливе від “душа” — людина, яка викликає особливу симпатію, ніжність, захоплення (зазвичай про жінку або дитину).

2. (перен., розм.) Вживається як звертання до дорогої, милої людини (переважно жіночої статі).

3. (техн.) Деталь у вигляді короткої трубки з різьбою для з’єднання трубопроводів, патрубків, а також затичка, пробка подібної форми.

Приклади:

Приклад 1:
А ти ше, душечка, обрати вніманіє, шо я када про серйозне заговорив, то употребив слова «режисьор», і «зритель», і «сцена», а шо це значить? А це значить, рибочка, шо навіть в мислях своїх я чоловік подневольний, бо скажи мені, появляцця у свободної людини в голові такі слова?
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Приклад 2:
Проговоривши усi законнi речi, стали частуватись попросту, з своїми вигадками, а далi, тiльки що стали вечеряти, i обiзвались дiвчата, що Маруся ще завидна просила до себе на сватання, i спiвали, уходячи у хату, сюю пiсеньку: Та ти, душечка, наша Мар’єчка! Обмiтайте двори, Застилайте столи, Кладiть ложечки, Срiбнi блюдечки, Золотi мисочки: От iдуть дружечки!
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Хоч би душечка в дворi. Покинули всi.
— Самчук Улас, “Марія”