дурнуватий
[durnuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Недостатньо розумний, обдарований; нездатний до глибокого мислення, повільний у розумінні; легковажний, безглуздий.
-
Який виражає дурість або свідчить про неї; безглуздий, несерйозний.
-
(У значенні іменника) Той, хто поводиться дурнувато; дурник, дурень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дурнуватий, р. дурнуватого, д. дурнуватому, з. дурнуватого, о. дурнуватим, м. дурнуватім