дурноверхий

[durnoʋɛrxɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (Про людину) Який має дурну, нездатну до серйозного мислення голову; обмежений, нерозумний.

  2. (Перен., про справу, ідею) Необдуманий, безглуздий, легковажний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дурноверхий, р. дурноверхого, д. дурноверхому, з. дурноверхого, о. дурноверхим, м. дурноверхім

Більше записів