Значення
-
Ставати дурним, глупішати, втрачати розумові здібності.
-
Поводитися нерозумно, безглуздо; робити дурниці.
-
Впадати в стан приголомшення, заціпеніння; німіти від подиву, захвату, страху тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дурнію, ти дурнієш, він дурніє, ми дурніємо, ви дурнієте, вони дурніють