дурненький
[durnɛnʲkɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Зменшувально-пестливе від прикметника “дурний”: не надто розумний, обмежений у мисленні, але з відтінком жартівливості або співчуття.
-
(переносно) Легковажний, нерозсудливий у вчинках або словах.
-
(переносно, розмовно) Незначний, дрібний, несерйозний (про помилку, провину тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дурненький, р. дурненького, д. дурненькому, з. дурненького, о. дурненьким, м. дурненькім
Приклади з художньої літератури
-
— Дурненький ти ще, а вже совітуєш, — сказала необидно. — Всі люди красиві, як добрі. — Ішла вона легко, світилася. І одно поглядала на мене збоку.— Василь Симоненко