дурненький

1. Зменшувально-пестливе від прикметника “дурний”: не надто розумний, обмежений у мисленні, але з відтінком жартівливості або співчуття.

2. (переносно) Легковажний, нерозсудливий у вчинках або словах.

3. (переносно, розмовно) Незначний, дрібний, несерйозний (про помилку, провину тощо).

Приклади:

Приклад 1:
Жаль, жаль мені тебе, маленький мрійнику, дурненький Аркаша, хлопчику нетривкий, обмежений з провінціальної сквирської гімназії… Жаль…» І коли я думаю про те, що жалію себе, — стає мені страшно. Пожаліти самого себе — це вже справжнє безсилля, безнадійність.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”