Словник Української Мови
Буква
Дурга — в індуїзмі одна з форм богині-матері Деві, уособлення шакті (божественної енергії), яка перемагає демонів і зло, зображується з десятьма руками, що тримають зброю, та верхи на тигрі або леві.
Дурга — власна назва (ім’я) жіночого роду, що походить від санскритського епітету богині, що означає «недоступна», «непереборна».
Приклад 1:
І жінку собі вибрав Шіва підходящу, імена-епітети якої — Дурга («Недоступна»), Калі («Чорна»), Чандіка («Жорстока»), Бхайраві («Страшна») і т. п.— дають змогу скласти про неї певну уяву. Вішну ж, навпаки, сповнений милосердя і доброти.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”