дуплікатура

[duplikɑturɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Медицина) –

    У медицині — подвоєння, подвійна складка серозної оболонки, що з’єднує органи або фіксує їх у черевній порожнині (наприклад, брижі).

  2. (Біологія) –

    У біології — структура, що утворюється внаслідок подвоєння хромосоми або її ділянки.

  3. (Юриспруденція) –

    У техніці та документообігу — другий примірник документа, що має однакову юридичну силу з оригіналом; копія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дуплікатура, р. дуплікатури, д. дуплікатурі, з. дуплікатуру, о. дуплікатурою, м. дуплікатурі, к. дуплікатуро

Більше записів