дуплікатура

1. У медицині — подвоєння, подвійна складка серозної оболонки, що з’єднує органи або фіксує їх у черевній порожнині (наприклад, брижі).

2. У біології — структура, що утворюється внаслідок подвоєння хромосоми або її ділянки.

3. У техніці та документообігу — другий примірник документа, що має однакову юридичну силу з оригіналом; копія.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |