дуплікація

[duplikɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова дублювати; створення точної копії, повторення чогось.

  2. (Біологія) –

    У біології: подвоєння хромосоми або її ділянки внаслідок порушення процесу кросінговеру або реплікації ДНК.

  3. (Юриспруденція) –

    У документознавстві та діловодстві: другий або наступний примірник документа, що має однакову юридичну силу з оригіналом.

  4. (Інформаційні технології) –

    У техніці та інформатиці: резервне копіювання даних або створення ідентичного, паралельного пристрою для підвищення надійності системи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дуплікація, р. дуплікації, д. дуплікації, з. дуплікацію, о. дуплікацією, м. дуплікації, к. дуплікаціє

Більше записів