дуплікація

1. Дія за значенням дієслова дублювати; створення точної копії, повторення чогось.

2. У біології: подвоєння хромосоми або її ділянки внаслідок порушення процесу кросінговеру або реплікації ДНК.

3. У документознавстві та діловодстві: другий або наступний примірник документа, що має однакову юридичну силу з оригіналом.

4. У техніці та інформатиці: резервне копіювання даних або створення ідентичного, паралельного пристрою для підвищення надійності системи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |