дуплекс

1. Тип житлового будинку на дві окремі квартири, які зазвичай розташовані одна над одною або дві на одному поверсі, мають окремі входи та об’єднані спільною стіною під одним дахом.

2. Система або пристрій, що забезпечує двосторонній зв’язок (передачу даних, сигналу) одночасно в обох напрямках.

3. Друкована плата або інший матеріал, що має дві робочі сторони з активними елементами або шафами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |