дуоль

1. Музичний термін, що позначає ритмічну фігуру з двох нот рівної тривалості, яка виконується за час трьох нот такої ж тривалості в розмірі з трійчастим поділом (наприклад, у розмірі 6/8).

2. У поезії — двоскладова стопа, що складається з одного наголошеного та одного ненаголошеного складу (хорей) або навпаки (ямб).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |