дуо

1. Музичний ансамбль із двох виконавців-інструменталістів або вокалістів; творчий союз двох митців.

2. Композиція, призначена для виконання двома музикантами або двома партіями.

3. (Переносно) Пара осіб, що діють разом, виявляючи згуртованість і взаємодоповнюваність.

Приклади вживання

Приклад 1:
@;╙Лt╞ ·R ’#йаdc’

Частина мови: іменник (однина) |