дуліби

[dulibɪ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. Східнослов’янське плем’я, що мешкало в VI–X століттях у басейні Західного Бугу та верхів’ях Прип’яті, згодом увійшло до складу давньоруської держави та стало основою українського етносу.

  2. Назва групи українських племен (дулібів, бужан, волинян), що у ранньосередньовічних джерелах іноді вживається як загальна для населення Волині та Галичини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дуліби, р. дулібів, д. дулібам, з. дулібів, о. дулібами, м. дулібах, к. дуліби

Більше записів