дукон

1. (діал.) Міцна, товста палиця, кийок, дубина.

2. (діал.) Товста, міцна вітка дерева, сук.

3. (діал., перен.) Про товсту, незграбну, грубу людину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (True) |