духовний

1. Пов’язаний з душею, внутрішнім світом людини, з її розумовими, моральними, інтелектуальними та релігійними потребами, а не з матеріальними чи тілесними.

2. Пов’язаний з релігією, церквою, вірою, богослужінням; релігійний, церковний.

3. Притаманний творчій інтелігенції (про роль, призначення); пов’язаний з діяльністю у сфері культури, науки, освіти.

4. Застаріле: Пов’язаний з духовенством, що належить до нього.

Приклади:

Приклад 1:
Фільми про Глінку, Павлова — хай і сконструйовані на догоду тодішнім ідеологічним стереотипам, вони несли певну ширшу інформацію, певний духовний заряд: «Картина „Едісон“ захопила, як Форсайта, схвилювала, як смерть Рузвельта. Так, це був Рузвельт у науці» (1945; 5: 8).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Та духовний мікроклімат найближчої мені «малесенької щопти» (вислів Стуса) справді був живлющим, і я дякую за це долі. Щоб відчути це, раджу вчитатися у фундаментальні й правдиві спогади, які публікуються протягом останніх років у журналах «Сучасність» та «Кур’єр Кривбасу» — «Homo feriens» Ірини Жиленко і «Люди не зі страху» Світлани Кириченко, а також у книгу спогадів Василя Овсієнка «Світло людей» (Київ; Харків, 2005).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
Ревнитель істини, духовний богочтець. t словом, й розумом, і житієм мудрець; Любитель простоти і від суст свободи.
— Тютюнник Григорій, “Вир”