духота

1. Важке, сперте повітря, яке утруднює дихання, часто через високу температуру, вологість або відсутність вентиляції.

2. Відчуття важкості, стиснення в грудях, спричинене таким станом повітря або сильним емоційним переживанням (туга, тривога, страх).

3. Перен. Гнітюча, напружена атмосфера в суспільстві, колективі або у міжособистісних стосунках, що пригнічує свободу думки та дій.

Приклади:

Приклад 1:
Помитися не входило в програму, передбачену й милостиво дозволену «партією й урядом», і наглядачі за ретельно пильнували, але в’язні потребували цього, як повітря, — облитися водою з маківки до п’ят — і намагалися зробити це за всяку ціну, бо інакше — «лабець!», духота, піт, блощиці, воші й бруд заїдять геть! Але як помитися, коли не повернешся?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
— Що духота, то це ви правдиво говорите, — сказала вона. — Але не в однiй же духотi справа; я думаю, що вам усе-таки важко — вам, комунiстам.
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
— I справдi духота страшенна. — Ну от, i цей тiєї ж спiває… А що ти менi вранцi говорив?
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”