Значення
- (Психологія) –
У парапсихології та езотериці — передбачувана здатність людини сприймати, відчувати або «бачити» невидимі для ока духовні сутності, астральні тіла, енергетичні поля або тонкі матерії.
- (Література) –
У художній літературі та фентезі — магічне вміння або здібність виявляти присутність привидів, духів, демонів або інших надприродних істот.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. духопелення, р. духопелення, д. духопеленню, з. духопелення, о. духопеленням, м. духопеленні, к. духопелення