духом

1. (заст.) Те саме, що дух — безтілесна, надприродна істота (ангел, демон тощо); безтілесна сутність людини (душа), що вважається джерелом життя, свідомості, почуттів.

2. (перен.) Внутрішня сила, моральний стан, психічний настрій людини, колективу; мужність, завзятість.

3. (перен.) Сукупність характерних рис, якісна основа, ідейна спрямованість чого-небудь (мистецтва, епохи, суспільства).

4. (перен.) Сутність, основна ідея чого-небудь (закону, вчення, твору).

Приклади:

Приклад 1:
І як прочитувалася вона одним духом! Ларисині аналітичні матеріали були серед ключових.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Перфецький віддалено знав його ще зі Львова (спільна участь у протестаціях 90-го p.), але щойно тут, у сумирній оселі посеред жовтневого татранського пралісу, вони зійшлися духом і міцно потоваришували, марнуючи дні в благочинності, спокої душевнім, латинських та крішнаїтських співах, медитаціях, збиранні пізніх суниць, а також у негомінких розмовах про бджільництво і сироварництво. 15 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ У другій половині жовтня Стах Перфецький, оновлений та прояснений, виринає (він же Сом Рахманський) з дунайських вод на береги Братислави, де без успіху намагається виступити з публічною лекцією «Словаки як етнічна гілка українського народу».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Натомість Дімер, ко­ торий за словом у карман не ліз, заявив, що «німецькі шахмати насквозь просякнуті духом гомосексуалізма», і закликав світо­ ву громадськість не слухати етіх пєдіков, а лучше присвятить побільше вніманія вивченню удосконаленого ним безсмертного гамбіта Блекмара, який відтоді заново увалився в історію под ті­ тулом «гамбіт Блекмара-Дімера», шо вже свідчить про заслуги яросного тевтонця. Собствінно, покращення состояло в тому, шо Дімер запропонував перед подставою на f3 вогнать в ігру ферзе­ вого каня: I.d2-d4 d7-d5 2. е2-е4 d5xe4 3.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”