Значення
- (Релігія) –
(заст.) Те саме, що дух — безтілесна, надприродна істота (ангел, демон тощо); безтілесна сутність людини (душа), що вважається джерелом життя, свідомості, почуттів.
- (Психологія) –
(перен.) Внутрішня сила, моральний стан, психічний настрій людини, колективу; мужність, завзятість.
- (Філософія) –
(перен.) Сукупність характерних рис, якісна основа, ідейна спрямованість чого-небудь (мистецтва, епохи, суспільства).
- (Філософія) –
(перен.) Сутність, основна ідея чого-небудь (закону, вчення, твору).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дух, р. духа, д. духові, з. духа, о. духом, м. духові, к. духу