Древослів

Словник Української Мови

духівництво

[duxiʋnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Релігія) –

    Сукупність осіб, які мають духовний сан у християнській церкві; священнослужителі, духовенство.

  2. (Релігія) –

    Звання, сан священнослужителя; духовний стан.

  3. (Релігія) –

    Діяльність священнослужителя; виконання обов’язків пастиря, духовне окормлення віруючих.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. духівництво, р. духівництва, д. духівництву, з. духівництво, о. духівництвом, м. духівництві, к. духівництво

Синоніми & Антоніми

Більше записів