духівник

1. Духовний наставник, священнослужитель, який сповідує та дає вказівки у релігійно-моральних питаннях; той, хто керує чиїмось внутрішнім, духовним життям.

2. Автор, проповідник духовно-моральних творів, настанов.

Приклади:

Приклад 1:
Він же й духівник князя Острозького. А ще панотець викладає у нас в академії в Острозі математику і латинь.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”