дукач

1. Історична золота монета, карбована в Європі (переважно в Італії, Нідерландах, Угорщині) у XIV–XVII століттях, що мала широке ходіння, зокрема на українських землях.

2. Рідкісна назва західноукраїнської срібної монети, карбованої наприкінці XVII — на початку XVIII століття за зразком італійського дуката (так званий “ляховий таляр” або “ляховий дукат”).

3. Переносно: загальна назва для будь-якої старовинної, переважно іноземної, золотої або срібної монети, що сприймається як цінність, скарб.

Приклади вживання слова

дукач

Приклад 1:
звіздує за звіздариком дукач за дукачівною і тільки ми за рученьку вечерю помовчімо. 7 і дух солом’яний Дідух приквокче лантух перепілки.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”