1. У формі дуги, з вигином, що нагадує дугу.
2. (перен.) Непрямо, з околичностями, невизначено (про висловлювання, думку тощо).
дугувато
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. У формі дуги, з вигином, що нагадує дугу.
2. (перен.) Непрямо, з околичностями, невизначено (про висловлювання, думку тощо).
Відсутні