1. У формі дуги, з вигином, що нагадує дугу.
2. (У спеціальному контексті, зокрема в описі зірок) Розташований, витягнутий або сформований у вигляді дуги.
дугасто
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— котяче шипiння з дугасто вигнутою спиною, а також презирливе “О, кам он — гiв мi е брейк! “, яким колись раз уперезала була того чоловiка, — взагалi, з тим чоловiком саме ця, вiдьомськи розчiхрана, з нездорово блискучими очима й зубами i якимось невидним, але вгадним таборовим минулим, раз у раз вихоплювалася на переднiй план, замашисто трощачи крихкий посуд незаповнених сподiванок, той чоловiк визволяв, викликав її на себе з найдальшої камери — щойно зачувши, в першiй же сутичцi, оту його брутальну, мордобiйну iнтонацiю: “Ти менi скажи — на хера я сюди їхав, я вдома таких самих прибамбасiв мав — отак‑о!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Частина мови: прислівник () |